Біля могили покійної дружини він помітив дітей, що плакали, а їхнє пояснення виявилося для нього несподіваним

— Є ще дещо, — сказала Олеся й дістала зі шафи теку. — Їхній батько — Роман Кравченко. Вам знайоме це прізвище?

Андрій зблід. Багато років тому Роман працював у нього водієм. Після бійки на будівельному майданчику Андрій звільнив його без довгих розмов, а згодом чув, що той почав пити й остаточно втратив опору під ногами.

— Оксана знала, що сталося між вами, — вела далі Олеся. — Але звинувачувати вас не стала. Вона казала, що людина не народжується поганою, просто інколи перестає розрізняти дорогу.

Андрій стиснув кулаки. Лише тепер він зрозумів, чому дружина допомагала саме цим дітям: вона намагалася зібрати докупи те, що, на її переконання, зруйнувалося після його жорсткого рішення…