
Я ніколи не вихвалялася своєю зарплатою у 400 тисяч на місяць. Ми з Богданом зустрічалися вже рік і вирішили одружитися. Він запросив мене познайомитися з ріднею.

Я вирішила пожартувати, зігравши роль бідної сільської простачки. Але те, що чекало на мене під час цього знайомства, перевершило всі мої побоювання…
Я стояла перед дзеркалом у передпокої й критично оцінювала свій образ. Джинси за 3 тисячі замінила на дешеві з масмаркету, дорогу куртку — на пуховик, який купила спеціально для цієї вистави.
Навіть сумочку змінила на потерту тканинну, знайдену в маминій шафі.
— Ти серйозно? — Богдан дивився на мене з подивом. — Навіщо тобі цей маскарад, Ксюшо?
— Хочу подивитися, які твої родичі насправді.
Я поправила нарочито просту зачіску.
— Ти сам казав, що твоя мама дуже вибіркова в питаннях стосунків.
За рік наших стосунків Богдан жодного разу не запросив мене до батьків. Увесь час знаходилися відмовки: мама хворіє, батьки у від’їзді, не на часі. А тепер, коли ми вирішили одружитися, зустріч стала неминучою.
— Вона просто обережна. — Молодий чоловік нервово поправив краватку. — Після того як мій брат одружився на… ну, загалом, невдало одружився.
Я знала цю історію. Його старший брат Денис зв’язався з дівчиною, яка, за словами родини, сіла йому на шию. Розлучення було скандальним, із поділом майна та нескінченними судами.
— Розумію. Тому й хочу перевірити.
Я взяла нареченого за руку.
— Богдане, я просто хочу знати, з ким маю справу. Якщо твоя сім’я готова прийняти мене лише через гроші, то про яку щирість може йтися?
Молодий чоловік приречено зітхнув…



Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поки що коментарів немає — будьте першими.