Чоловік уже шість років був у комі, але дивні зміни в домі змусили мене почати власне розслідування

Пральня хитнулася перед очима. Я сперлася долонею об край столу, але тканину не випустила. Думки рвонули в різні боки. Як це могло опинитися в кошику Данила? Хто переодягався в його спальні? Хто залишив тут чоловічу білизну? Невже хтось проникав у дім? Чи Валентина приводила чоловіка? Але навіщо в кімнату мого чоловіка? І як це пов’язано із запахом парфуму й диму на його шкірі?

Я сховала боксери в кишеню куртки, що висіла біля дверей, і кілька разів глибоко вдихнула. Паніка була розкішшю, якої я не могла собі дозволити. Обличчя треба було тримати спокійним.

На кухні Валентина помішувала каструлю. Побачивши мене, вона відразу усміхнулася:

— Оксаночко, вечеря майже готова. Ви сьогодні пізно, зовсім себе не бережете.

Я сперлася на одвірок.

— Валентино, — сказала я якомога м’якше. — Сьогодні хтось приходив? Може, хтось із ваших рідних? Або якийсь майстер?

Вона здивовано закліпала.

— Ні, що ви. Я весь день удома була. Прибрала, Данила перевернула, як ви просили, суп зварила. Двері зачинені, охорона на місці. Нікого не було.

— Зовсім нікого?

Валентина витерла руки об фартух і подивилася на мене вже тривожно.

— Та що сталося? Ви мене лякаєте. Не було нікого. Рідня моя далеко, та й навіщо їм сюди? Я без вашого дозволу в дім чужу людину не заведу.

Її очі були чесними. Надто чесними для людини, яка щось приховує. Вона могла метушитися, плутатися, хвилюватися, але брехати спокійно не вміла. Я знала це за шість років.

Я кивнула.

— Нічого. Просто спитала.

Вона ще якийсь час дивилася на мене, ніби хотіла поставити запитання, але промовчала. А я пішла до вітальні й сіла на диван, відчуваючи в кишені вагу чужої речі. У голові одна за одною виникали божевільні версії, і кожна була гірша за попередню. Але найдивовижніша думка поверталася знову і знову: а що, як Данило сам якимось чином пов’язаний із цим?

Я мало не розсміялася від абсурдності. Людина з атрофією м’язів, з діагнозами, з апаратами, з медичними картами завтовшки в цеглину. Людина, яка шість років не піднімала руки. Як він міг надягти білизну, курити, користуватися парфумом?

Ні. Так не буває.

Але тривога вже пустила коріння.

Наступного дня я взяла обідню перерву й поїхала до магазину електроніки в іншій частині міста, подалі від дому й офісу. Продавець довго розповідав про системи безпеки, але мені потрібна була лише одна річ — маленька камера з нічною зйомкою, прямим доступом із телефона й корпусом, замаскованим під звичайну розетку. Я вибирала спокійно, навіть байдуже, хоча всередині все тремтіло.

Удома я дочекалася моменту, коли Валентина вийшла на подвір’я розвішувати білизну, а Мирослава ще не приїхала на вечірній огляд. За кілька хвилин я замінила розетку в кутку спальні. Місце було майже ідеальним: об’єктив дивився на ліжко, захоплював шафу, двері й частину вікна. Збоку пристрій нічим не відрізнявся від звичайної білої пластикової панелі.

Перші три дні нічого не сталося.

Я перевіряла камеру в офісі, в машині, вночі перед сном, вранці до душу. На екрані була все та сама кімната: Данило лежить, Валентина заходить поправити ковдру або змінити положення тіла, Мирослава робить масаж, перевіряє тиск, розкладає ліки. Іноді світло змінювалося, іноді фіранка ледь колихалася від кондиціонера, але в іншому запис був таким буденним, що я почала соромитися власної підозріливості.

Може, білизна потрапила в кошик випадково. Може, Валентина прала щось чуже й переплутала. Може, запах духів залишився від лікаря, який усе ж заходив, а я забула. Втома вміє перетворювати дрібниці на чудовиськ.

На четверту ніч я прокинулася близько другої години. Сон не йшов. У кімнаті було душно, простирадло липло до шкіри, за вікном глухо шумів вітер. Я потягнулася до телефона радше за звичкою, відкрила застосунок і побачила спальню Данила в тьмяному жовтому світлі нічника.

За кілька секунд зображення сіпнулося.

По екрану побігли смуги. Спершу тонкі, ледь помітні, потім дедалі густіші. Картинка розсипалася, звук зник, сигнал обірвався. Я сіла в ліжку. Перевірила Wi-Fi. Перемкнулася на мобільну мережу. Перезапустила застосунок. Нічого.

Рівно годину камера була сліпою…