Чоловік замовив для матері дорогий обід за мій рахунок, але в сумці замість картки на нього чекала несподівана знахідка

Частина 9 з 9

Коли Лідія Степанівна зібралася їхати, Богдан особисто ніс її сумки до таксі. Спина в нього була пряма, але пихи помітно поменшало.

— Дякую вам, Лідіє Степанівно! — Оксана щиро обійняла свекруху біля під’їзду.

— Нема за що, Оксано. Ти, якщо що, дзвони. У мене ще багато педагогічних прийомів у запасі. А пральну машину ви купите. Я простежу, щоб цей діяч зі своєї зарплати тобі на неї додав.

Вона поїхала, а Богдан, повернувшись додому, підійшов до Оксани.

— Слухай, я відмовився від купівлі розумної щітки, а пральну машину й вертоліт учора виставив на сайті оголошень. Давай це, увечері котлет наробимо. Я м’ясо купив, сам перекручу.

Помітили помилку — переплутане ім’я, описку, нестиковку? Виділіть, будь ласка, це місце в тексті, з’явиться кнопка «Повідомити» (або натисніть Ctrl+Enter). Ми читаємо кожне повідомлення.

Оксана дивилася на нього. В його очах не плескалося море інтелекту. Це був просто звичайний, трохи недолугий, але все ж таки коханий чоловік, якому вчасно вправили мізки.

Кінець історіїВи дочитали всі 9 частин. Що відчули наприкінці? Напишіть у коментарях — автору важливо.