Життя без прикрасОдного з таких вечорів вона сиділа на кухні з гарячим чаєм. На підвіконні рівним рядком стояли мамині банки зі смородиновим варенням. Барс умостився біля них, поклав важку голову на кришку крайньої банки й тихо замуркотів. За склом мерехтіли вікна кафе й ресторанів, де люди без гучних титулів просто вечеряли на чесно зароблені гроші.
Олеся зробила ковток і всміхнулася. Розлучення неодмінно буде — того дня, коли вона вирішить зайнятися документами й повернути своє дівоче прізвище. А доти нехай колишній домашній володар поживе у світі, де житло й їжу доводиться оплачувати самому, а за власні помилки — відповідати. Можливо, саме таке вкладення в майбутнє вперше принесе йому справжню користь.
Одне Олеся знала вже цілком напевно: у її домі більше ніхто не мірятиме людську гідність доходами, посадами чи вигаданою належністю до вищого кола. Тут не залишиться місця ні хамству, ні вимогам заплатити за чужу присутність. Правила в цій квартирі відтепер установлювала вона. І, якщо судити з задоволеного муркотіння біля вікна, Барс був із ними цілком згоден.
Наступна історіяЗвичайна загублена сережка привела дівчину до таємниці, про яку наречений явно не збирався їй розповідатиЯке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поки що коментарів немає — будьте першими.