До чого призвела розмова про звільнення після новини про пенсію

За дві години після відходу батька Оксана сиділа перед ноутбуком і зводила витрати. Оренда, комунальні платежі й продукти поглинали майже весь дохід, тому цифри сходилися лише впритул. Зарплата Богдана знову виявилася мізерною: він посварився з керівником і демонстративно відмовився виконувати план продажу. Тим часом до наступного візиту господині залишалися лічені години. Оксана саме намагалася зрозуміти, чим закрити черговий платіж, коли ключ двічі повернувся в замку, а двері розчахнулися так різко, що ручка залишила вм’ятину на стіні.

На порозі постав Богдан із випрямленою спиною, піднятим підборіддям і тріумфальною усмішкою. Він не просто зайшов — вплив, насолоджуючись ефектом своєї появи. Не роззуваючись, Богдан пройшов по килимку й розкинув руки, проголошуючи здобуту свободу. Оксана спершу веліла йому зняти брудні черевики. Чоловік підкорився, копнув взуття в куток і попрямував на кухню, зберігаючи вираз людини, для якої щойно скасували всі земні правила.

Не минуло й хвилини, як до квартири знову влетіла захекана Лідія Степанівна. Щоки її палали, а в очах зберігався той самий жадібний блиск, що з’явився біля батькового телефона. Мати й син стали по обидва боки кухні, нагадуючи дві постаті з надміру монументального плаката. Богдан розстебнув куртку, витяг маленьку синю книжечку з трудовими записами й театрально кинув її на церату між сільничкою та вазою з печивом. Потім вагомо повідомив, що більше не має наміру бути рабом системи…