Життя без прикрас«Слухай сюди, миша канцелярська, це взагалі не твого розуму справа». «Розвертайся і тупай перебирати свої папірці, поки справжні мужики вирішують серйозні питання». Фраза повисла в повітрі, немов кинута рукавичка. Вікторія відчула звичний крижаний штиль у грудях, який завжди передував початку бойового зіткнення.
Це був той самий адреналіновий фокус, що дозволяв їй виживати в тилу ворога і методично усувати цілі. «Папірці, кажете», — задумливо протягнула вона, немов куштуючи слово на смак. «Як цікаво. А з чого ви взяли, що моя спеціалізація — це перекладання макулатури?» Танк вибухнув розкотистим басом, від якого затремтів посуд на найближчих столах.
«Та ти на себе в дзеркало дивилася, півтора метра в стрибку!» «Сидиш у штабі, строчиш звітики і вважаєш себе важливою птицею. А тут територія війни, і ти явно не з того тіста зліплена». Скеля похмуро кивнув, підтверджуючи слова лідера.
«Вали звідси по-доброму, поки випадково під роздачу не потрапила. Зараз тут будуть ламати кістки, і слабкодухим краще відвернутися». Вікторія перевела погляд на Волкова та його товаришів, в очах яких змішалися слабка надія та панічний жах. Вони відчайдушно потребували заступника, але сумнівалися, що мініатюрна жінка здатна вистояти проти п'ятьох амбалів.
«Ціную вашу турботу про моє здоров'я», — абсолютно спокійним тоном промовила Вікторія, дивлячись на Скелю. «Але дозвольте уточнити: це прозвучало як пряма загроза на мою адресу?» Змій поспішно вклинився в розмову, відчуваючи, як ситуація виходить з-під його хваленого контролю. Його внутрішній радар уже сигналізував про якусь приховану небезпеку, що виходила від цієї дивної жінки.
«Ніяких погроз, шановна», — примирливо підняв він руки. «Ми лише констатуємо факти і пояснюємо закони виживання в цьому суворому світі. Природний відбір у всій красі: слабкі ламаються, сильні забирають своє». «Природний відбір», — луною відгукнулася лейтенант, зображуючи крайній ступінь академічного інтересу.
«Отже, ви щиро зараховуєте себе до альфа-хижаків у цьому харчовому ланцюжку?» «А як же інакше», — самовдоволено хмикнув Танк, випинаючи потужну грудну клітку. «Ми тут рулимо. А це біосміття ззаду нас фізично не тягне програму».
«У них немає потрібних яєць для служби, і ми просто допомагаємо їм це зрозуміти, щоб вони не зганьбилися в реальному бою». Вікторія повільно закивала, імітуючи глибокий мисленнєвий процес. Гул у їдальні вщух остаточно, немов перед ударом цунамі. Сотні очей були прикуті до драми, що розгорталася, а кухарі завмерли біля роздавальних вікон, боячись пропустити бодай слово.
«Знаєте», — довірливо перейшла на напівшепіт Вікторія. «Завжди хотіла запитати у людей вашого складу розуму. Коли ви хизуєтеся своєю силою, ви маєте на увазі виключно м'язову масу?
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поки що коментарів немає — будьте першими.