Життя без прикрас— Альона теж була на третьому місяці, коли все сталося, — сказала якось Валентина Павлівна, уважно дивлячись на Ніну поверх чашки. — Жахлива доля. Два життя обірвалися одразу.
Тоді Ніна лише зіщулилася від недоречності цих слів. А тепер, стоячи біля могили першої дружини чоловіка, вона раптом відчула, як зміст сказаного змінюється, темнішає, ніби під ним проступає щось приховане.
З Олегом вони познайомилися через кілька років після смерті Альони. Він уже жив далі, працював, усміхався, але про перший шлюб майже не говорив.
— Це частина мого життя, — якось сказав він. — Але я не хочу весь час повертатися назад.
Ніна не тиснула. Їй здавалося правильним поважати чужий біль. А потім поруч із ними дедалі виразніше почала проявлятися Валентина Павлівна.
Вона і раніше була близька до сина, але після появи Ніни її присутність стала майже постійною. Спершу — дрібні зауваження: не так одяглася, не те приготувала, надто втомлена, надто мовчазна. Потім порівняння з Альоною, незмінно не на користь Ніни. Далі — раптові візити, поради без прохання, скарги на здоров’я, якщо Олег не телефонував вчасно.
— У мене тиск піднімається від того, що ви нічого мені не розповідаєте, — казала вона синові.
Олег лавірував між матір’ю й дружиною, намагався нікого не образити. Але що довше вони жили разом, то ясніше Ніна розуміла: Валентина Павлівна не збирається ділити сина ні з ким.
Після новини про дитину напруження стало майже відчутним.
Одного разу Ніна випадково почула, як свекруха розмовляла телефоном у сусідній кімнаті.
— Я не дозволю якимось зайдам ламати нашу сім’ю, — сказала Валентина Павлівна тихо, але з такою ненавистю, що в Ніни похололи долоні. — Не хвилюйся, я все тримаю під контролем. Скільки можна терпіти цих розлучниць?
Розлучниць. У множині.
З ким вона говорила? Про кого? Чому не про одну Ніну?
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поки що коментарів немає — будьте першими.