— Наша фірма зняла для вас двокімнатну квартиру, щоб було куди поселити няню, якщо вам знадобиться цілодобова допомога.
Варя знову злякалася:
— Цілодобова? О Господи, це що ж, мені тепер цілодобово бути на роботі і додому не повертатися?
Андрій Ілліч знову посміхнувся. Йому подобалася ця дівчина. Вона сама не знає своїх сил, хоча може і гори звернути. А спочатку так кумедно лякається, що це мимоволі викликає посмішку.
Ось, приїхала з якоїсь Тмутаракані в місто, без будь-чиєї допомоги влаштувалася тут, працює на двох роботах. Та ще й у такій складній індустрії, як 3D-моделювання. У неї за пів року такий прогрес, що вона від стажера вже вийшла на просунутий рівень.
Іншим потрібно як мінімум пару років, а то й три, щоб до цього дорости. Більшість замовників зазвичай не розуміють, як сформулювати завдання. А Варя на мітингах толково підказує команді, що саме хочуть клієнти.
І потім візуалізує це в 3D-версії, а аніматори оживляють її моделі. Вона вже навіть стала підказувати тімліду, як оптимізувати виконання командних завдань по проєкту. Хоча у того досвід незрівнянно більший, ніж у неї.
Ні, вона для їхньої фірми просто знахідка. Андрій Ілліч усе це ще раз зважив і заявив:
— Ви впораєтеся, Варваро. Я у вас упевнений. Ми з колегами впевнені.
Він озирнувся на присутніх за підтвердженням своїх слів, і ті закивали на знак згоди.
— Спочатку, поки не налагодьте роботу над проєктом (а я впевнений, що налагодьте), може, і доведеться затримуватися. Але з вашими талантами це не триватиме довго. За моїми підрахунками, ви повинні вже через місяць-другий відрапортувати мені, що все там у вас працює майже як годинник.
Варя зітхнула:
— Ну що ж, місяць-другий — це ще ладно. Головне, щоб не завжди. І квартира — це дуже добре.
А що, якщо Ніна погодиться поїхати з нею, раз житло дозволяє? Вже якщо у своїх кімнатках у малосімейці вони поміщалися, то невже в окремій квартирі їм буде тісно? Чоловік у неї все одно по пів року на вахті.
Приїжджає на місяць і потім знову їде на пів року. Вони збирають на будинок своєї мрії, дай їм Боже. А Ніну їй сама доля подарувала.
Не було у Варі сестри, а тут з'явилася. Така своя, ріднішої не буває, хоч і чужа по крові. Варя прийняла пропозицію керівництва.
Зрештою, чим вона ризикує?



Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поки що коментарів немає — будьте першими.