Старий провідник думав, що рятує заблукалу в пустелі дівчину. Сюрприз, який чекав на нього за сусідньою дюною

Старий кинувся за нею, кричачи, що якщо вона піде, то все буде зіпсовано. Пройшовши велику відстань, змучена Сема присіла перепочити. Вона важко дихала, а її розум і далі був переповнений страхом.

Раптом позаду почулися важкі кроки — це біг той самий старий. Він задихався, але його голос, як і раніше, таїв у собі якусь загадку. Повільним, але твердим тоном він попросив її повернутися до дому востаннє.

Він знову повторив, що в такому разі їй, імовірно, не знадобиться йти до Аджмера. Сема суворим голосом зажадала пояснити все прямо й чесно. Старий глибоко зітхнув і сказав, що поки не може розкрити всіх карт.

Якщо він скаже правду зараз, то весь план буде безповоротно зруйнований. Але він зізнався, що знає, кого вона шукає — свого чоловіка. Почувши це, Сема була вражена до глибини душі.

Її подих на мить урвався, адже вона й справді шукала свого давно зниклого чоловіка. Вона обшукала безліч місць і тепер прямувала з цією метою до Аджмера. Приголомшена, вона запитала, звідки йому відомі такі подробиці.

Старий дуже серйозно відповів, що знає абсолютно все. Але щоб отримати відповіді, вона мусить провести з ним цю ніч у хижі. Почувши цю дивну умову, Сема ледь не знепритомніла від жаху.

Страх, підозра і цілковите сум’яття наповнили її очі. Вона гадала, чи не чергова це жорстока пастка. Старий стояв перед нею нерухомо, не зводячи з неї пронизливого погляду.

Трохи поміркувавши, Сема все-таки погодилася залишитися ще на одну ніч. На обличчі старого з’явилася слабка усмішка, а в очах спалахнув радісний блиск. Його заповітна мета нарешті була в межах досяжності…