Життя без прикрасУ залі хтось плакав, хтось стискав кулаки, впізнаючи в чужих словах власну дорогу, власну принизливу розмову, власний підпис під папером, поставлений зі страху. Навіть ті, хто прийшов просто подивитися, поступово перестали перешіптуватися: надто ясно ставало, що справа стосується не одного священника і не однієї зупинки.
Адвокат Савченка спробував усміхнутися:
— Скажіть, свідку, вам не здається, що для мирного служителя церкви ви надто жорстко затримували молодих людей уночі біля храму?
Гордієнко подивився на нього рівно.
— Зло має зустрічати опір. Якщо закон не встиг захистити стіни храму, їх захищає той, хто в ньому служить. Мої руки чисті перед Богом. А ваші підзахисні забруднили душі задовго до зустрічі зі мною.
Вирок був суворий. Савченко дістав дванадцять років ув’язнення. Дорошенко — п’ятнадцять. Майно, здобуте злочинним шляхом, конфіскували й спрямували на відшкодування потерпілим. Це була перемога, але отець Кирило не відчував тріумфу. Перемога над гниллю рідко пахне святом. Частіше вона схожа на важке прибирання після довгої хвороби…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поки що коментарів немає — будьте першими.