Усі боялися наблизитися до жінки через змій, аж поки не помітили важливу деталь — Частина 11 з 11

Частина 11 з 11

Єгор, звісно, не зрозумів, але сперечатися не став.

А за кілька днів уранці Артемові принесли конверт. Усередині лежали документи на велику подорож для двох. Тривалий маршрут різними красивими місцями, проживання, дорога, харчування — усі витрати були оплачені.

До документів була додана записка.

«Артеме й Даріє, нехай ця подорож стане для вас початком найсвітлішої сімейної дороги. Ще раз бажаю вам щастя і дарую весільну поїздку. Не сперечайтеся й не відмовляйтеся: все вже вирішено.

Я їду до сина. Розгляд справи із сестрою вирішила припинити. Думаю, вона вже досить покарана тим, що зробила і що тепер носитиме в собі.

Дуже сподіваюся побачити вас під час вашої подорожі. Обіймаю вас обох.

Завжди ваша, Олена».

Артем довго тримав записку в руках. Потім покликав Дарію. Вона прочитала, притиснула долоню до губ і подивилася на нього очима, повними сліз.

— Поїдемо? — спитав він.

— Поїдемо, — тихо відповіла вона.

Помітили помилку — переплутане ім’я, описку, нестиковку? Виділіть, будь ласка, це місце в тексті, з’явиться кнопка «Повідомити» (або натисніть Ctrl+Enter). Ми читаємо кожне повідомлення.

І в ту мить Артем раптом зрозумів, що інколи дорога, на яку виїжджаєш без особливих надій, може привести не лише до страху, болю й чужої біди. Інколи саме на такій дорозі людина знаходить те, чого шукала все життя.

Кінець історіїВи дочитали всі 11 частин. Що відчули наприкінці? Напишіть у коментарях — автору важливо.