Він знайшов її на вулиці та набрав номер: дзвінок, від якого зблідла вся рідня — Частина 10 з 10

Частина 10 з 10

Андрій.

Секунди вони мовчки дивилися один на одного. Андрій побачив адресу занадто пізно. Обличчя його стало сірим.

Дмитро забрав коробку, дістав п'ятисотку.

— Решти не треба.

Андрій стояв, не в силах поворухнутися. Руки його ходили ходором.

Дмитро додав, зачиняючи двері:

— Купи собі совість. Хоча тобі не вистачить.

Двері зачинилися. Піца була гарячою.

Пізніше він розповів Оксані про цю зустріч. Спокійно, без драми. Вона помовчала, дивлячись на вогні вечірнього міста, і сказала:

— Мені його не шкода.

І це була правда.

Лариса Петрівна продала квартиру, щоб покрити борги та позови. Переїхала до сестри в райцентр, в однушку з видом на промзону, і підробляла репетиторством за копійки.

Вадим отримав умовний термін. Суддя врахував угоду зі слідством, але кар'єра держслужбовця була знищена. Він влаштувався охоронцем у той самий ТЦ, повз який колись ходила Оксана.

Микола отримав свої 100 тисяч через суд і поїхав. Валерій допоміг із позовом, як обіцяв.

Помітили помилку — переплутане ім’я, описку, нестиковку? Виділіть, будь ласка, це місце в тексті, з’явиться кнопка «Повідомити» (або натисніть Ctrl+Enter). Ми читаємо кожне повідомлення.

А маленький Назар ріс, не знаючи нічого про минуле. Щаслива дитина з ясним поглядом. І це, думав Дмитро, спостерігаючи за першими кроками онука, було головною перемогою.

Кінець історіїВи дочитали всі 10 частин. Що відчули наприкінці? Напишіть у коментарях — автору важливо.