Життя без прикрас— Тут дев’ятсот тисяч.
— Чому дев’ятсот? Я ж два мільйони давала!
Свекруха вже було почала обурюватися, але зустрілася з важким поглядом Петра Івановича й урвала себе.
— Спершу спасибі скажіть за те, що хоч щось отримуєте, — відповіла Марина. — Я могла б стояти й дивитися, як ви з рецептом пирога пишете заяву на невідомого рієлтора. Але ви літня людина, і я роблю крок назустріч. Із доброї волі.
Вона вела далі, не лишаючи сумнівів у сумі:
— А крім того, є витрати на все це дійство. Мільйон сто утримується за цю історію: покарати вашого сина організувати, акторську роботу оплатити, приміщення зняти. І за мої зіпсовані нерви теж належить невеликий бонус. Ось із цього й складаються витрати та моральна компенсація.
Ніна Павлівна міркувала, що їй тепер вигідніше. На заяву вона не розраховувала: син передав гроші шахраєві, показавши себе цілковитим дурнем. Тут же пропонували справжні дев’ятсот тисяч, які можна було зараз забрати. Якщо впертися, залишиться зовсім без грошей. Власна образа була велика, але втрачати й цей залишок свекруха не хотіла.
Розрахунок виявився сильнішим за гордість. Вона вихопила пачку, швидко перерахувала верхні купюри й сховала глибше в сумку. Ту саму, якою щойно гамселила сина. Лише після цього повернулася до нього.
— До мене додому навіть не думай іти. Я тебе народила, я тебе зі спадкоємців і викреслю. Мільйон сто через твою дурість втратила! Де хочеш тепер і живи. Хоч коробку собі на теплотрасі шукай.
Підбори застукотіли по підлозі. Ніна Павлівна вийшла з відділку, не озирнувшись. Сергій лишився на місці й тільки кліпав очима. Мати, заради якої він забрав гроші в дружини, тепер навіть додому його не пускала…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поки що коментарів немає — будьте першими.