Життя без прикрасКостя почервонів. Рум’янець залив його обличчя від шиї до коренів волосся. Він мовчав цілу хвилину.
Марина рахувала секунди за годинником на стіні. Шістдесят три секунди тиші. «Я… не знаю», — нарешті вичавив він.
«Я справді не знаю». Галина Петрівна фиркнула. «А що тут знати?
Вона нестабільна, у неї в карті написано». «Галино Петрівно, я попрошу вас помовчати», — сказала Ніна Василівна. У її голосі не було погрози, тільки втома.
«Ви вже висловилися, тепер я хочу подивитися на взаємодію матері з дитиною». Вона попросила Марину взяти сина на руки. Мишко прокинувся від руху й захникав, але коли Марина притиснула його до себе, він одразу потягнувся до неї, обійняв за шию маленькими ручками й затих.
Його пальчики вчепилися в комір її блузки, і він уткнувся носом їй у плече. Ніна Василівна дивилася на це мовчки. Потім повернулася до Галини Петрівни.
«А ви можете так само? Візьміть дитину, заспокойте її». Свекруха випросталася на стільці.
«Я не зобов’язана, я не наймалася нянькою. Це її дитина, хай сама й порається». Психологиня зробила помітку в блокноті.
Потім іще одну. Потім підвела очі й подивилася на Галину Петрівну довгим вивчальним поглядом. «Ви сказали, що допомагаєте невістці з дитиною.
За це вона платить вам 20 000 на місяць. Але ви не зобов’язані брати його на руки». Галина Петрівна відкрила рот і закрила.
Уперше за весь час вона не знайшла, що відповісти. Ніна Василівна перебирала папери ще кілька хвилин. Потім зняла окуляри, поклала їх на стіл і склала руки перед собою.
«Я готова оголосити попередній висновок», — сказала вона. «Ознак, що перешкоджають вихованню дитини матір’ю, не виявлено. Марина Сергіївна демонструє стійкий емоційний зв’язок із сином, адекватні реакції на його потреби та здатність до саморегуляції в стресових ситуаціях».
Галина Петрівна схопилася зі стільця так різко, що він перекинувся. «Це обурливо! Ви що, не бачите?
Вона ж хвора, у неї депресія, вона на обліку стояла!» Ніна Василівна спокійно взяла ручку й почала писати. «Що ви робите?» — спитала свекруха, і в її голосі вперше прозвучав страх.
«Додаю до протоколу: неадекватна емоційна реакція бабусі на результати експертизи. Спроби маніпулювання, ознаки контролюючої поведінки щодо сина». Вона підвела очі…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поки що коментарів немає — будьте першими.