Життя без прикрасМельник миттєво опинився поруч із лікарем.
— Що потрібно просто зараз?
— Надійний апарат ШВЛ, — втомлено відповів хірург. — Наш старий на останньому подиху, а нові за тендером застрягли у вашому департаменті вже місяць.
Почувши ці слова, Савчук відчув, як крижана рука стиснула горло. У пам’яті спалахнула вчорашня розмова з підрядником. Він штучно гальмував постачання сучасних апаратів штучної вентиляції легень, виторговуючи собі відсоток.
Мельник повільно повернув голову до чиновника.
— Думали, постанову СК виписали тільки через хамство щодо матері солдата? — тихо промовив полковник. — Ми своїх не кидаємо. Ми давно перевіряли ваші тендери — обладнання йшло і для військових потреб. Ви саботували постачання критично важливого обладнання в умовах воєнного часу.
Полковник підніс до губ рацію.
— «Борт», я Перший. Код червоний. Розгорнути мобільний реанімаційний модуль з апаратом ШВЛ у палаті номер два.
За хвилину бійці вкотили масивний ударостійкий кейс. Військові медики під’єднали обладнання. Апарат тихо загулив, стабілізуючи стан Івана.
— Пацієнта стабілізовано, — доповів військовий медик. — Готовий до евакуації. Гелікоптер на підході.
Лише тоді Марія Василівна закрила обличчя руками і заридала. Медсестра підняла з підлоги аркуш із квотою і вклала його в кишеню жінки.
Лейтенант поліції підійшов до Савчука.
— Громадянине Савчук, ви затримані. Руки за спину.
Чиновник не опирався. Його очі були порожні.
Минуло вісім важких місяців…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поки що коментарів немає — будьте першими.