Життя без прикрасЯкби Єгор справді виявився звичайним безхатченком, справу, можливо, спробували б зам’яти. Але тепер усе було інакше. Напад на людину з особливим статусом став спусковим гачком, а зізнання Іллі — дверима, за якими виявилася справжня гниль.
Павло повернувся до Кирила.
— Мені потрібні пояснення щодо вилучених коштів в одному з недавніх затримань, — сказав він.
Кирило напружився.
— Усе було оформлено за правилами.
— У документах зазначено малу суму. Свідки говорять про значно більшу.
— Це брехня! — вигукнув Кирило. — Це він! Цей бродяга все влаштував!
Павло навіть не відповів. Він бачив перед собою не потерпілого співробітника, а людину, яка раптом зрозуміла: звичний захист зник.
Кирило згубив себе не тим, що недооцінив фізичну силу Єгора. Справжньою причиною була жадібність. Самовпевненість. Звичка думати, що слабкі завжди мовчатимуть.
Павло запросив Єгора до кабінету.
Рой увійшов слідом і ліг біля дверей.
— Вашу особу підтверджено, — неголосно сказав Павло. — Я не обговорюватиму ваш статус уголос. Але розумію, наскільки серйозна ситуація. Щодо Кирила почнеться внутрішня перевірка: перевищення повноважень, неправдиві документи, привласнення грошей. Я доведу це до кінця. Але потрібні докази, які не триматимуться лише на словах Іллі.
Єгор кивнув. Він виглядав утомленим, але його погляд залишався ясним.
— Його головна помилка не в тому, що він поліз на мене, — сказав він. — А в тому, що він надто звик до власної невразливості.
Він дістав із внутрішньої кишені старої куртки невеликий накопичувач і поклав його на стіл.
Павло подивився на предмет, потім на Єгора.
— Що це?
— Матеріали, які допоможуть вашій перевірці.
— Звідки?
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поки що коментарів немає — будьте першими.