Після продажу квартири мати обрала доньку, не підозрюючи, якою буде відповідь скривдженого сина — Частина 10 з 10

Частина 10 з 10

Двері грюкнули. Оксана залишилася посеред кухні, раптом розгубивши весь свій гнів. Після напружених голосів настала така тиша, що чути було шипіння забутої на плиті сковороди. Перемога не принесла їй радості: лишилися тільки втома й тривога за те, що тепер буде між Богданом і його матір’ю.

— Пробач. Я не хотіла, щоб розмова закінчилася так.

Богдан обійняв її.

— Ти сказала правду. Нам давно слід було це обговорити.

Після того вечора вони бачилися з Лідією Степанівною лише на великі свята. Тридцять дві тисячі вона не повернула, зате більше не просила нових позик. Оксана відчула полегшення: у їхньому домі нарешті з’явилися чіткі межі. Напруження не зникло відразу, але більше не доводилося гадати, навіщо свекруха прийшла цього разу. Рідкісні, але щирі зустрічі були для неї чеснішими за часті візити, за якими ховалися невисловлені очікування.

— Я тоді говорила не зі злості, — якось зізналася вона чоловікові. — Просто далі мовчати вже було неможливо.

Помітили помилку — переплутане ім’я, описку, нестиковку? Виділіть, будь ласка, це місце в тексті, з’явиться кнопка «Повідомити» (або натисніть Ctrl+Enter). Ми читаємо кожне повідомлення.

Богдан згодно кивнув. Тепер він розумів: часом без важкої розмови стосунки не стають здоровішими. Близькість уже не була колишньою, зате зникла болісна недомовленість.

Кінець історіїВи дочитали всі 10 частин. Що відчули наприкінці? Напишіть у коментарях — автору важливо.