Однак через два роки Олег підробив документи і виключив Василя зі складу засновників. Він найняв спритного юриста, який знайшов необхідні лазівки в законі.
Василь прийшов одного разу на роботу і дізнався, що він тут більше ніхто, просто колишній співробітник, звільнений за прогули. Він намагався судитися, але все було безуспішно.
В Олега вже були зв'язкі, гроші й куплені люди. Василя затягали по судах, витягнувши з нього останні копійки.
Його дружина не витримала ганьби й постійного стресу, згоріла від онкології всього за пів року. П'ятирічна Оксана залишилася без матері.
Але Василь не зламався. Він просто пішов у тінь.
Влаштувався на завод, ростив доньку, мовчав і збирав документи. Двадцять довгих років він по крихтах збирав докази.
Старі договори, які Олег вважав знищеними, свідчення людей, які працювали з ними в той час, банківські виписки, що дивом збереглися в архівах, листи, записи, довідки. Усі ці матеріали вже лежали на столі у слідчого.
Справа була порушена три місяці тому, але Олег про це поки не знав. І в цьому листі була копія постанови про порушення кримінальної справи.
А також ще один папір — результат експертизи тих самих документів, які Олег колись підробив. Шахрайство в особливо великих розмірах.
Термін давності не минув через обставини, що знову відкрилися, і характер злочину. Сума була занадто велика.
Йому загрожувало до десяти років позбавлення волі. «Ах ти!» — Олег схопився, перекинувши стілець.
Обличчя його налилося кров'ю. — «Ти, нікчемо!
Стільки років прикидався!» Василь Петрович стояв нерухомо.
«Я не прикидався, Олеже. Я чекав.
А це різні речі». «Та я тебе знищу!
Я тебе в порошок зітру!» «Ти вже намагався, Олеже, двадцять три роки тому...



Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поки що коментарів немає — будьте першими.