Випадковий зв'язок на морі: я побіліла, коли побачила в офісі

Частина 8 з 8

Він накрив її долоню своєю. — Проженеш? Альона подивилася на сина, в очах якого читалося благання: «Нехай він залишиться!».

Вона усміхнулася — вперше за довгі місяці по-справжньому щасливо.

— Куди ж я тебе прожену? Ти ж ще пирога не куштував, — прошепотіла вона, міцно стискаючи його руку. — Залишайся.

Помітили помилку — переплутане ім’я, описку, нестиковку? Виділіть, будь ласка, це місце в тексті, з’явиться кнопка «Повідомити» (або натисніть Ctrl+Enter). Ми читаємо кожне повідомлення.

За вікном так само шумів холодний листопадовий дощ, але в цій маленькій квартирі нарешті настала справжня, тепла і сонячна весна.

Кінець історіїВи дочитали всі 8 частин. Що відчули наприкінці? Напишіть у коментарях — автору важливо.

Яке враження залишила історія?

Оберіть одну реакцію — її можна змінити.

Коментувати0
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

0

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

Залиште свій коментарПісля імені з’явиться ваш кольоровий значок.
Без реєстрації

Поки що коментарів немає — будьте першими.

Читайте також