Чоловік нишком підкинув дружині квитанції своєї матері, але ввечері свекруха отримала зовсім не той результат, на який розраховувала

— Ти ж обіцяв допомогти.

Словосполучення «заблокують пенсію» подіяло на Дмитра, як удар електрошокером по оголеному нерву. Мама без пенсії — це фурія із секатором.

Дізнається, що її геніальний син облажався з хитрим планом, — буде Армагеддон в окремо взятій квартирі.

— П’ятнадцять хвилин! — завив Дмитро, скидаючи ноги з дивана.

У голові билася тільки одна думка — встигнути закрити борг і вберегтися від материного гніву.

Щоправда, грошей на дебетовій картці в нього зроду не водилося. Усе йшло на приємні чоловічі дрібниці на кшталт нових литих дисків чи спінінгів. Був тільки один вихід — рятівне коло з кінськими відсотками.

Він рвонув до шафи, почав гарячково нишпорити в кишенях зимової куртки, вишукуючи заховану на чорний день кредитку. Знайшов. Шматок пластику обпік пальці.

— Дімо, поквапся, а то судові виконавці не дрімають. Ковтатимете пил по судах! — гукнула навздогін Марина, відкушуючи еклер.

Заварний крем виявився пречудовим.

Мозок Дмитра вимкнувся, поступившись місцем чистій паніці. Він рвонув у темний коридор, натягуючи на ходу светр. В одній руці кредитка, в другій — в’язка ключів.

Очі судомно шукали кросівки. Він зробив величезний крок, майже стрибок до виходу. Жорстка підошва домашнього капця з неймовірною точністю приземлилася просто на хвіст Пончика, який прямував із кухні до спальні, але раптом вирішив вилизати лапу.

Кіт перелякано завив і рвонув назад. Нога Дмитра поїхала вперед із грацією бульдозера, що зірвався з гальм. Чоловік змахнув руками, намагаючись утримати рівновагу.

Ключі з брязкотом полетіли в стіну. Тіло описало в повітрі безглузду дугу. Останнім, що побачив Дмитро перед зіткненням, був солідний, пофарбований під дуб дверний косяк кухні, який насувався на нього зі швидкістю кур’єрського потяга…