Незадовго до цього Тарас захопився порадами безіменних інтернет-наставників. Вони запевняли, що розумна людина не бере фінансові ризики на себе особисто, а розподіляє їх між тими, хто поруч. Чоловік запам’ятав цю думку, бо вона напрочуд точно збігалася з його бажанням ні за що не відповідати.
Із ванної долинав шум води. Тарас подивився на зачинені двері й подумки перелічив переваги дружини: чиста кредитна історія, постійна робота, власна квартира. Для банку Оксана була чудовою позичальницею, а для його схеми — ще придатнішою. Те, що розплачуватися в разі неприємностей доведеться саме їй, не викликало в нього ані сумнівів, ані незручності. Лишалося тільки переконати дружину, що чужий мільйонний борг відповідає інтересам усієї родини.
Наступного вечора за вечерею він вирішив почати здалеку.
— Оксанко, тобі ніколи не здавалося, що ми надто безтурботно ставимося до майбутнього?
Вона поклала виделку й уважно подивилася на чоловіка. Минулого разу після такого вступу в домі з’явилося тридцять коробок прального порошку з простроченим терміном придатності. Тарас купив їх через невелику знижку й урочисто оголосив, що забезпечив родину мийним засобом на десять років. Згодом коробки довелося роздати сусідам: вміст був настільки їдкий, що псував навіть пластикові тази.
— Яку інвестицію ти знайшов тепер? Розведення незвичайних тарганів? — незворушно уточнила Оксана.
— Обов’язково все перетворювати на жарт? — образився він. — Я думаю про наш добробут. У сім’ї майже немає активів. Твоя квартира просто стоїть і нічого не приносить.
— Саме моя квартира дає тобі змогу зараз сидіти в теплі, користуватися світлом і вечеряти продуктами, купленими за мої гроші. На мою думку, вона чудово дає собі раду зі своїм завданням.
Тарас скривився: розмова йшла не туди.
— Мова не про квартиру. Я кажу про заміську нерухомість. Земля не втрачає цінності.
Оксана тихо зітхнула. Було ясно, що чоловік приніс з інтернету чергове фінансове одкровення, але поки не наважувався вимовити головне. Вона знала: терпіння зберігати таємницю в Тараса надовго не вистачить. Тому сперечатися не стала й лише чекала, коли ретельно надмухана ним бульбашка лусне сама…



Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поки що коментарів немає — будьте першими.