Її змусили вийти заміж за бідного фермера, не знаючи, що станеться за тиждень

«Ти збожеволів! Я радше помру, ніж вийду за нього!» — голос Марини зірвався на крик. Вона стояла посеред розкішної вітальні їхнього заміського будинку неподалік від столиці, не помічаючи, як у неї тремтять руки. Перед нею мовчки сидів батько — Ігор Павлович Коваленко, впливовий будівельний магнат, людина, яка звикла купувати все.

Навіть людські долі.

— Ти вийдеш за Андрія, — холодно повторив він. — Це не прохання.

— За якого ще Андрія?

— За того самого сільського тракториста, який живе в напіврозваленому будинку без нормального опалення.

— Це якийсь жорстокий жарт.

— За тиждень весілля.

Ці слова пролунали як вирок. Марина відчула, ніби повітря зникло. Вона дивилася на батька й уперше не впізнавала людину, яку колись вважала своїм захисником.

— Чому? За що?

Ігор Павлович підвівся.

— Бо я так вирішив.

— Ні. Тут щось інше. Ти ніколи не ухвалюєш рішень без вигоди. Що відбувається?

Він відвернувся до величезного вікна.

— Іноді ціна помилки виявляється надто високою.

— Якої помилки?

Та відповіді вона не дочекалася. За кілька секунд батько вийшов, залишивши доньку саму серед дорогих меблів і крижаної тиші.

Марина повільно опустилася на диван. Усе життя вона вважала себе щасливицею. Найкращі університети, поїздки за кордон, дорогий одяг, власна квартира в центрі столиці.

Вона була певна, що одного дня зустріне людину, яку справді покохає. Але за одну хвилину все зникло. Її життя обміняли на невідому угоду…