Життя без прикрас— Який ще Тарас? — обурено промовила свекруха, миттю прибравши інтонацію ображеної знатної дами. — Уперше чую це ім’я. Ніякого сина в мене немає.
— Мамо!
— Молодий чоловіче, ви помилилися номером. Більше сюди не телефонуйте, інакше я звернуся до поліції. Зовсім розперезалися!
У динаміку клацнуло. Короткі гудки ніби поставили крапку в сімейному житті Тараса.
На кухні стало тихо. Зігнувшись над столом, він беззвучно відкривав і закривав рота, але не знаходив жодного слова. Щойно рідна мати з бездоганною переконливістю відмовилася визнавати його існування.
Оксана намагалася зберегти серйозність, але кутики губ зрадницьки сіпнулися. Спершу вирвався короткий смішок, потім вона розсміялася так, що довелося спертися рукою об стільницю. Схема чоловіка дістала ідеальне завершення, а Лідія Степанівна провела для нього незабутній урок практичної економії.
— Ну що, великий фінансисте? — запитала Оксана, витираючи сльози, що виступили від сміху. — Інвестиція зірвалася, а головний актив заявив, що вперше про тебе чує.
Тарас кілька разів кліпнув, усе ще намагаючись зрозуміти, як ретельно придуманий план розвалився за кілька хвилин. Він зробив обережний крок до дружини й примирливо простягнув руки.
— Оксано, ну навіщо ти так? Я ж пожартував. Просто хотів дізнатися, наскільки добре ти тямишся на грошах.
Сміх урвався. Обличчя Оксани відразу стало жорстким.
— Перевірку завершено…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поки що коментарів немає — будьте першими.