Життя без прикрасЧастина 10 з 10
Розмір
Тема
Шрифт
— спитала я.
— Думаю про це, — зізналася Катя. — Сумую за нашою культурою, за тим, як у нас дівчата вміють бути жінками.
У Німеччині добре, стабільно, усе за правилами. Але іноді хочеться, щоб чоловік відчинив двері, подав пальто, заплатив за вечерю.
Не тому, що ти безпорадна, а просто тому, що він чоловік, і відразу ніби відбувається рольовий поділ: ти — жінка, а він — чоловік. У Німеччині так не заведено.
Ми допили каву й розійшлися.
Помітили помилку — переплутане ім’я, описку, нестиковку? Виділіть, будь ласка, це місце в тексті, з’явиться кнопка «Повідомити» (або натисніть Ctrl+Enter). Ми читаємо кожне повідомлення.
Я довго думала про нашу розмову. Світ такий різний. І те, що нормально для одних, для інших — дикість.
Кінець історіїВи дочитали всі 10 частин. Що відчули наприкінці? Напишіть у коментарях — автору важливо.
Наступна історіяУ звільненому селі кіт три дні наполегливо тягнув українського солдата до старого колодязяЯке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поки що коментарів немає — будьте першими.