Як випадкова зустріч на АЗС допомогла мені викрити «крота» в компанії

Але було ясно, що вона засуджує. Аделаїда В’ячеславівна хотіла одружити його з донькою своєї подруги, завідувачки хірургічного відділення. Її чоловік був завідувачем відділення інтенсивної терапії. Гарна була б партія з донькою, яка закінчувала медичний і чия успішна кар’єра вже була справою вирішеною. Але тут Ваня притяг цю дівчину без роду й племені й навіть без перспективного майбутнього. Ні, він не закохався, просто вона запудрила йому мізки своєю китайською. Син же ніколи не був сильний у мовах, от і захоплювався її здібностями.

Усе це Аделаїда В’ячеславівна висловила дівчині, коли та прийшла до неї на прийом. Були деякі підозри, і, щоб передчасно нічого не казати своєму нареченому, вона вирішила пройти обстеження у Ваниної мами.

— Великий термін. Ти взагалі чим думала? Роботи немає, житла немає. Ваня вже збирає документи, щоб поїхати працювати за кордон. Ну яка тут дитина, тільки все йому псуєш!

— Ну от так сталося. Не завжди ж можна все спланувати. Я зможу з ним поїхати, якщо буду його офіційною дружиною. Хіба це проблема?

— Проблема, Алінко, проблема. Ти і твоя дитина будете тільки тягнути його вниз. Нічого не даєш йому, а тільки береш і створюєш труднощі. Ну хіба ти сама не бачиш, що не пара йому?

— Чому ви так кажете? У нас із ним однакові дипломи! Я взагалі-то не в коледжі вчилася і не в училищі, — Аліна намагалася не розплакатися від образи.

— Усе одно це різне. Так, знаєш що? Послухай. Подзвони за цим номером. Там беруться за такі випадки, як у тебе, і допоможуть вирішити проблему з дитиною.

— Та ви що! Я не буду так вирішувати проблеми, я з Ванею поговорю.

— Навіть не думай! Не дозволю тобі псувати йому життя. Розкриєш рота або заявишся до нього з пузом — не дам тобі життя в цьому місті, ні тобі, ні твоїй дитині. У мене дуже хороші зв’язки і дуже хороші друзі, зрозуміла мене?

— Зрозуміла…