Життя без прикрасБорова притиснули обличчям до холодної підлоги. Біля потилиці він відчував ствол, а щокою — липкий бруд, змішаний із попелом.
— Ви хто такі? — прохрипів він. — Це приватна територія! Це незаконно!
Коли дим почав розходитися, над ним схилився командир групи.
— Незаконно? — тихо перепитав він. — А бити солдата на марші гуртом було законно? Військова поліція. Від цієї хвилини кожен ваш вчинок буде розібраний за законом, від першого удару до останнього купленого рішення.
У ті ж хвилини інші групи увійшли до трьох підпільних залів. Керуючі намагалися зачиняти двері, ховати документи, дзвонити тим, хто раніше вирішував будь-які проблеми. Але зв’язки не рятували. Із сейфів діставали готівку, з кабінетів — чорні журнали, списки клієнтів, записи виплат та імена тих, хто роками отримував свою частку. До ранку операція завершилася повним успіхом.
Але наступний удар прийшов не з доку і не з підпільних залів. Він прийшов із газетних шпальт, з екранів, із гучних заголовків, написаних так, ніби злочинці стали жертвами, а закон — свавіллям…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поки що коментарів немає — будьте першими.