Батьки відмовилися від новонародженого сина, а за роки спробували повернутися в його життя

За кілька днів Тарас надіслав Соломії невелику програму. Коли вона запустила файл, на екрані з’явилося вікно з повідомленням: «Система виявила неприпустиму дію і не продовжить роботу, доки ви не зателефонуєте творцеві й не відповісте на запитання: чи погодишся ти вийти за мене заміж?»

Соломія спершу завмерла, потім усміхнулася так широко, що в неї защеміло в очах. Вона одразу набрала його номер.

— Так, — сказала вона, щойно він відповів. — Так, Тарасе. Я вийду за тебе.

Він слухав її голос і відчував, як відступає тривога. Усі сумніви розчинилися в одній короткій відповіді.

За кілька місяців вони одружилися. Урочистість була скромною, без зайвого блиску, зате теплою й щирою. Поруч були найближчі: учитель інформатики, майже батько, кілька друзів із дитячого будинку, Соломія та її рідні.

За рік у них народилася донька Марта. Тримаючи маля на руках, Тарас мовчки поклявся, що його дитина ніколи не сумніватиметься в любові батьків і ніколи не відчує себе непотрібною.

Справи розвивалися успішно. Антивірусна програма ставала дедалі відомішою, спершу в межах місцевого ринку, а потім і за його межами. Але успіх не зробив Тараса іншим. Він багато працював, але завжди знаходив час для дружини, доньки й дому, збудованого на увазі та турботі.

Коли з’явилися серйозні кошти, прийшло й бажання допомагати тим, кому колись не було кому допомогти. Тарас створив благодійний фонд: підтримував дитячі будинки, допомагав дітям з інвалідністю, оплачував лікування й навчання. До закладу, де виріс сам, він приїздив часто: проводив заняття з програмування й показував дітям, що важкий початок не мусить ставати вироком…