Марина прийшла готувати будинок загиблого сина до здавання в оренду, але там про її родину знали більше, ніж вона сама

— Марино, тут серйозні підстави для розгляду, але я хочу, щоб ви розуміли: інша сторона оскаржуватиме все, що зможе. Записи, походження документів, розрахунки Віктора. Скажуть, що він посварився з партнером, неправильно витлумачив платежі.

— І що нам робити?

— Потрібна людина з компанії, яка знає, як велися справи. Хтось, хто бачив документи, займався платежами й зможе підтвердити це свідченнями.

— Людмила Федорівна, бухгалтерка, — відразу сказала я. — Вона ж перша зателефонувала Вікторові. Ілля чув.

— Так, я вже намагався її знайти. Через три тижні після похорону вона звільнилася, потім переїхала. Старий телефон не відповідає. За колишньою адресою її немає.

Я подивилася на папери, що лежали перед ним.

— Боїться вона, Миколо Григоровичу.

— Можливо.

— Знайдіть мені адресу, я сама з'їжджу. Спершу треба поговорити по-людськи, а вже потім питати про свідчення.

Поки адвокат шукав бухгалтерку, Роман Ткач теж не сидів склавши руки. Через два дні мені передали запрошення приїхати до компанії й, як він висловився, спокійно все обговорити. Микола Григорович радив мені їхати, але я вирішила послухати, що ця людина скаже мені в обличчя. Тільки сама не пішла. Адвокат чекав у машині, а телефон у моїй сумці записував розмову.

Роман прийняв мене в кабінеті Віктора, сів у його крісло, поклав руки на його стіл, і мені довелося кілька разів глибоко вдихнути, перш ніж я змогла спокійно привітатися. Йому було за 60. Дорогий костюм сидів добре, обличчя засмагле, вигляд задоволений. На стіні, як і раніше, висіла фотографія з відкриття об'єкта. Він і мій син у будівельних касках, обидва усміхаються.

— Марино, ви розумна жінка, — почав він. — У вас троє дітей на руках. Вам треба ними займатися. Адвокати коштують грошей, суди роками тривають. Вибачте за прямоту, але ви можете собі дозволити витратити на це років десять?

Я мовчала, чекала продовження.

— Давайте вирішимо простіше. Я відмовляюся від вимоги, забуваю про 2 млн. Будинок залишається дітям. А ви зі свого боку погоджуєтеся на продаж частки Віктора. Суму теж виплатимо, звісно, 250 000.

— За частку вартістю 7,5 млн?

Він ледь усміхнувся.

— Вона стільки коштувала за Віктора. Тепер становище інше. Ви ж не займаєтеся бізнесом, можете не розуміти. Пекти пироги й рахувати вартість компанії — різні речі.

Я подивилася на нього й підвелася, поправляючи ремінець сумки на плечі.

— Пироги я справді печу, Романе. І коли продукти починають псуватися, зазвичай помічаю це ще до того, як замішу тісто.

Він перестав усміхатися.

— До чого ви це?

— До того, що й із вашим папером про борг щось не так. Будемо розбиратися. Микола Григорович для того й працює.

Я попрямувала до дверей.

— Ви добре подумайте, Марино.

— Я вже думаю, тому нічого вам і не підписую. Усього доброго.

Виходячи, я помітила, як він різко потягнувся до телефону. Двері за мною ще не встигли зачинитися, а він уже набирав номер, і колишньої люб’язності на його обличчі більше не було.

Того ж тижня Любов подала заяву, щоб дітей передали їй. Микола Григорович зателефонував і попросив приїхати, а коли почав читати мені, що там написано, я спершу навіть не зрозуміла, що йдеться про мене.

Літня жінка з проблемами зі здоров’ям, недостатній дохід, невідповідні умови для трьох дітей. Я сиділа навпроти нього й згадувала, як Любов ще недавно їла на моїй кухні, хвалила пиріг, питала, чим допомогти, а тепер та сама кухня. Той самий будинок і моя пенсія раптом стали доказом того, що онукам зі мною погано.

Але найважче було далі.

— Тут зазначено, що ви поселили в себе невідомого неповнолітнього, чия спорідненість із дітьми нічим не підтверджена, — сказав Микола Григорович. — І що він має вільний доступ і до дітей, і до їхнього майна.

— Невідомого, — повторила я. — Ось як вони тепер Іллю називають.

Адвокат поклав аркуш на стіл.

— Після крадіжки папки вони користуються тим, що оригіналу висновку в нас немає. Спорідненість підтверджуватимемо окремо. Проведемо нове дослідження за вашої участі. Але це забере час, а питання про дітей можуть почати розглядати раніше, ніж надійде результат.

— Скільки часу?

— Кілька тижнів…